До того часу, як він опинився поряд з друзями, вони вже встигли побувати в печері. - Ці гади могли б приховати більше скарбів, якщо вже зважилися на таку битву, - бурчав дворф. - Мабуть, заради них вони й нишпорять по дорозі, - відгукнулася Кетті &8209; бри. - Може, краще було б заскочити сюди, повертаючись від Кеддерлі? Тоді б ми знайшли більше скарбів, до твоєї радості. А ще, може, і кілька черепів мирних торговців на додачу - Пф! - Пирснув дворф, а Дзірт розплився в широкій посмішці. Серед населення всіх Королевств мало хто менше потребував багатство, ніж Бренор Бойовий Сокира, восьмий король Міфріл Халла (хоч зараз він і перебував далеко звідти), який був головою багатої колонії рудокопів в Долині Крижаного Вітру.

Але, як зрозумів Дзірт, причина роздратування Бренора була не в цьому, і він посміхнувся ще ширше, коли дворф заговорив знову. - Які ж підступні боги ставлять тебе віч-на-віч з таким небезпечним ворогом і навіть не можуть винагородити тебе дещицею золота? - Бурчав він.

- Але ми ж знайшли золото, - заперечила Кетті &8209; бри. Дзірт увійшов до печери, і помітив у її руках важкий мішок, набитий монетами. Бренор кисло глянув на Дзірта. - В основному мідяки, - буркнув він.

- Три золоті монети, парочка срібних, а інше - смердючі мєдяшки. - Зате тепер дорога безпечна, - зауважив Дзірт. Говорячи це, він глянув на Вульфгара, який уникав його погляду. Дроу постарався не засуджувати страждає на одного. Вульфгар повинен був атакувати першим. Ніколи ще варвар не підводив його в спільному бою. Звичайно, Дзірт розумів, що Вульфгар зволікав не тому, що хотів підставити ельфа, і вже тим більше не тому, що злякався.

Його друг знову поринув у вир своїх мук, глибину якого Дзірт До’Урден навіть уявити собі не міг. Дроу знав про стан варвара, коли умовив його піти з ним в гори, тому не мав права дорікати його. Та й не хотів він цього. Дзірт тільки сподівався, що сама сутичка, після того як Вульфгар все-таки в неї вступив, допомогла йому позбутися хоча б від малої частини демонів, що терзали його, що, як сказав би Монтоліо, кінь хоч трохи «вибігали».